Kaзимір Пуховський (Ґданський університет, Польща). Єзуїтський Collegium Nobilium у Львові (1749-1773).
Джерело статті:
Kaзимір Пуховський (Ґданський університет, Польща) Єзуїтський Collegium Nobilium у Львові (1749-1773). // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 715. - Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». - Випуск 8. - Харків, 2006. - С. 117-144.
Єзуїтський Collegium Nobilium у Львові (1749-1773).
Створюючи спеціальні навчальні заклади для шляхетської молоді, ордени мали на меті виховати вірних синів католицизму й водночас здобути реальний вплив на еліти [пор. 1]. Опікування подібними школами підвищувало престиж цих духовних корпорацій, наближувало їх до визначних родин, монархів і князів, від щедрості яких залежало не лише започаткування, але й успішне завершення будь-якого амбітного заходу. Слід підкреслити, що особливу популярність навчаючим орденам приносили не публічні школи чи конвікти для вбогої шляхти, а елітарні шляхетські колеґіуми, які зазвичай відкривалися в найважливіших політичних центрах. Саме тому перші шляхетські колеґіуми в Речі Посполитій постали поблизу його королівської величності. Зокрема, за часів Саксонської династії у Варшаві(с. 117) виникло три подібні заклади, а саме - колеґіуми театинів (1737 р.), піярів (1740 р.) і єзуїтів (1752 р.) [2, 3].
Маслійчук Володимир В.Ю.Данилевич та історія Слобідської України.
Джерело статті:
В.Ю.Данилевич та історія Слобідської України // Київська старовина. – 2003. – №3. – С.136 – 141.
Питання нереалізованності низки українських історико-археографічних проектів початку ХХ ст. доволі актуальне як з огляду на сучасний стан подібних студій в Україні, так і для характеристики особистості науковця, наукового процесу та історіографії. Цікавим би був список нездійсненних проектів, підстав для їх відхилення чи причин нереалізованності. Нарешті, нереалізовані задуми – повчальний приклад непостійності особистих і зовнішніх обставин у науковій сфері.
Сергій Сєряков (Харків) Викладачі місцевого походження в єзуїтських школах Галичини впродовж 1648-1675 рр.
Джерело статті:
Сєряков С. Викладачі місцевого походження в єзуїтських школах Галичини впродовж 1648-1675 рр. // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. VIII. – Дрогобич: Коло, 2004. – С. 119-126
Євроінтеґраційні прагнення сучасної України, цілком природно, сприяють зростанню суспільного інтересу до історії її контактів з західноєвропейською цивілізацією. Складовою частиною вивчення даного питання є дослідження діяльності в межах України єзуїтських шкіл, які тривалий час були не лише чинниками окатоличення місцевого населення, але й осередками поширення елементів культури ренесансу і бароко. Особливо цікавою в цьому відношенні є третя чверть XVII ст., коли українські (в тому числі – і галицькі) колеґіуми ордену вимушені були діяти у вкрай несприятливих зовнішніх умовах. Встановлення ступеня тодішньої спроможності місцевих осередків єзуїтської освіти до ретрансляції західноєвропейської культури вимагає, серед іншого, вивчення якісного потенціалу їх викладацького складу. Значний інтерес в цьому зв’язку викликають єзуїти місцевого походження, які найкраще розумілися на культурних потребах тодішнього населення України і, зокрема, – Галичини. Слід сказати, що, попри існування числених досліджень з історії місцевих осередків ордену1, роль у їх освітній діяльності автохтонних викладачів і досі лишається нез’ясованою. Спробою заповнення даної лакуни в історіографії і є нинішня стаття.
- Сторінки
Наш портал
- Рубрики:
- Архів:
- Мета:
Працює на WordPress