Історичний огляд

Грудень 31, 2006

Маслійчук Володимир В.Ю.Данилевич та історія Слобідської України.

Опубліковано в: Розділ 2 — admin @ 5:34 pm

Джерело статті:

В.Ю.Данилевич та історія Слобідської України // Київська старовина. – 2003. – №3. – С.136 – 141.



Питання нереалізованності низки українських історико-археографічних проектів початку ХХ ст. доволі актуальне як з огляду на сучасний стан подібних студій в Україні, так і для характеристики особистості науковця, наукового процесу та історіографії. Цікавим би був список нездійсненних проектів, підстав для їх відхилення чи причин нереалізованності. Нарешті, нереалізовані задуми – повчальний приклад непостійності особистих і зовнішніх обставин у науковій сфері.

До таких „загиблих” проектів можна сміливо віднести дисертацію та збірку матеріалів з історії Слобідської України XVII-XVIII cт. В.Данилевича. На сьогодні висновки цього науковця щодо управління Слобідської України зберегли наукову цінність, а збірка копій документів з історії регіону XVII ст.є найповнішою з відомих нам зібрань.

Данилевич Василь Юхимович (9.02.1872 - 10.11.1936) - український історик, археолог, нумізмат, археограф. Учень В.Б.Антоновича. В 1896 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. З 1903 р. приват-доцент Харківського, з 1907 р. - Київського, з 1915 р. Варшавського університетів. В 1918 р. запрошений на професора Київського українського університету.1 Член багатьох товариств (Українське наукове товариство, Харьковское историко-филологическое общество, Московское археологическое общество тощо). Водночас з викладанням в українському університеті в 1918-1920 рр. працював в низці комісій і комітетів Всеукраїнської Академії Наук (керівничий Археографічної комісії, член постійних комісій: для складання біографічного словника діячів України, для складання словника живої української мови, для складання історико-географічного словника української землі, в 1919-1920 рр. - голова Тимчасового комітету Всенародної бібліотеки України, член комісії для видання творів Т.Шевченка тощо2 ). На початку 20-х - один з діяльних симпатиків Української Автокефальної православної церкви.3 Викладав в 20-х рр. в Київському інституті народної освіти, в 1928 р. - співробітник науково-дослідчої кафедри історії України.4 В 30-ті рр. працював в інституті Профосвіти в Києві.5 Автор багатьох праць з історії і археології України.6 В Українській Радянській енциклопедії не представлений.

У вересні 1904 р., за порадою проф. Д.І.Багалія, Данилевич почав займатися історією Слобідської України, історією її управління і внутрішнього життя.7 Влітку 1905 р. працював з цього приводу в московських архівах, про що маємо надруковані звіти.8 В 1906 р. почав підготовку до видання матеріалів з історії Слобідської України і роботу над дисертацією «Очерки из истории управления Слободской Украины в ХVII-XVIII вв.». Однак, як довідуємось з листів його брата Георгія Данилевича, брак коштів, слабке здоров’я, негаразди в особистому житті заважали вченому друкувати дисертацію.9 Низка статей В.Данилевича по історії Слобідської України надруковані в малоприступних зараз виданнях.10 Відомо, що вчений кілька разів їздив до московських архівів,11 ретельно працював в Харківському історичному архіві. Як наслідок близько 1913 р. було написано розділи дисертації «Приказ Великия России».12 Дисертація мала бути грубенькою, присвячувалася батькам.

В 1918 р., за рекомендацією Д.І.Багалія, Данилевича, як знавця актів ХVII ст., було обрано керівничим справами Археографічної комісії Всеукраїнської Академії Наук (При цьому Д.І.Багалій відзначив, що бажано щоб «збірка матеріалів і зроблена на підставі їх наукова розвідка були видані Археографічною Комісією Української Академії Наук»).13 Науковець розробив план видання своїх «Матеріялів соціально-політичного побуту Слобідської України в XVII-XVIII ст.», розраховуючи, що «буде 2 томи по 15-20 арк. на том».14 Однак це видання також не побачило світ.

Зібрані вченим матеріали, копії документів зберігаються в різних справах особистого фонду Данилевича в Інституті рукописів Національної бібліотеки України. Матеріали надзвичайно цікаві і цінні, невідомі багатьом вченим дотепер. Сподіваємось, що після певної обробки нам їх вдасться видати. Задля певного ознайомлення друкуємо наміри Данилевича 1906 р. і кілька документів з задуманої ним збірки. Підводимо тогочасне письмо вченого під сучасний російський правопис.

1906 р. Наміри Данилевича щодо публікації зібраних ним матеріалів

з історії Слобідської України.

Материалы для истории управления и быта Слободской Украины в 17 и 18 столетиях. Выпуск 1.

В настоящее время издано уже очень много архивных материалов по истории Слободской Украины, но тем не менее этим далеко не исчерпаны богатства наших архивов в данной области. В них хранится еще очень и очень много ценных документов, разъясняющих те или другие темные вопросы в истории этого края. Издавая настоящий сборник, я далек от мысли поместить в нем все те архивные материалы, которые до сих пор остаются неизданными. Предлагаемые вниманию ученых документы представляют только часть материала собранного мною в московских архивах для специального исследования по истории управления и быта Слободской Украины в 17 и 18 столетиях. Благодаря этому мои документы отличаются известной односторонностью и охватывают далеко не все явления в прошлых судьбах этого края.

Первоначально я предполагал издать собранные мною документы, подразделив их по внутреннему содержанию на несколько серий, в нескольких выпусках. В таком случае каждый выпуск охватывал бы определенный круг вопросов из истории управления и быта Слободской Украины. Но от издания документов по такому широкому плану мне пришлось отказаться, по независящим обстоятельствам, на долгое время. Между тем выяснилось, что я могу издать значительную часть собранных мною архивных материалов в сравнительно небольшой период времени, если буду выпускать их в виду сборников с менее систематическим подбором документов. Желая доставить возможность занимающимся историей Слободской Украины воспользоваться, теми архивными материалами, которые мне удалось добыть, и я решил постепенно издать их.

Не стану указывать содержание печатаемых в этом выпуске документов, так как оно весьма разнообразно. Издаваемые документы извлечены летом 1905 года из 3 архивов: Московского Архива Министерства юстиции, Главного Архива Министерства иностранных дел и Московского Отделения Общего Архива Главного штаба. Не все документы, помещенные в этом выпуске напечатаны тут целиком - некоторые изданы только в извлечении, причем в каждом случае это указано в заголовке. Правописание за исключением 5 документов (№№ …) изданных с буквальной точностью, несколько исправленно. Помарки скрепы и другие интересные данные отмечены в примечаниях, а подписи при документах. Архивы и отделы их, из которых добыты печатемые документы, указанные сокращенно под каждым документом особо.

Харьков. 30 марта 1906 г.

Сокращения:

А.М.Ю. - Московское Отделение Архива Министерства юстиции.

А.М.И.Д. - Главный Архив Министерства Иностранных дел.

А.Г.Ш. - Московское отделение Общаго Архива Главного штаба.

Белг. Ст. - Белгородский стол.

Ст. - столбец.

Скл. - склейка.

Об. - обратная сторона склейки листа, лицевая не указывается.

Оп. - опись.

Св. - связка.

Д. - дело.

Мал. д. - Малороссийские дела.

Прик. д. - Приказные дела старых лет.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського.

Ф.ХХІХ. Спр.3. Арк.1-2 Оригінал.

1906 р. Документи з історії Слобідської України підготовані

В. Данилевичем до друку.

  1. Жалоба Ахтырского воеводы А. Арсеньева на Ахтырского полковника

И. Гладкого 1658 г.

Государю, царю Алексею Михайловичу всея Великия и Малыя и Белыя России самодержцу, холоп твой Андрюшка Арсеньев челом бьет. По твоему, великий государь, указу велено мне холопу твоему, быть на твоей государеве, цареве, великого князя Алексея Михайловича всея Великия и Малыя и Белыя России самодержца службе в Охтырском воеводою на Максимова место Телегина всякия дела принять и всяких чинов людей ведать, суд и расправу меж имы давать. А полковник Ахтырской Иван Глаткой против твоего великого государя указу чиница силен, под суд по мне, холопу твоему, не ходит и, напився пьянь ходячи по корчмам, утляя меня, холопа твоего, черкас и всяких чинов людей судит, и бьет, и в железах держит же по вине, и многие черкасы бьют челом тебе, великий государь, на него полковника и он против твоего великий государь указу чинитца силен. И о том мне холопу своему, что ты великий государь укажешь.1)

А.М.Ю. Белг. ст. Ст.605. Скл.262.

  • Разрядная справка о количестве жалованья не доданого черкасам Сумского

  • полка 1659 г.

    В разряде выписано

    В городах по спискам черкас, которые государева жалованья в нынешнем во 167-м году не дано.

    А в Сумине:

    полковник - 1,

    отаман - 1,

    сотников - 18,

    рядовых - 2120,

    Лебединцов

    Атаманов и сотников 15,

    ясавулов и знаменщиков - 7.

    С.3 зв.

    рядовых - 1000;

    Колонтаевцов - 182;

    Городного острогу - 63;

    Олешенских - 230.

    И только великий госудрь, царь и великий князь Алексей Михайлович, всея Великия и Малыя и Белыя России самодержец, пожалует тех городов черкас велит им дати свое великаго государя денежное жалованье:

    полковнику - 10 рублев,

    атаману и сотникам и ясаулам и писарю, 41,2) по 7 рублев, рядовым 3597 по 5 рублев.

    Итого будет 18462 рубли.

    А.М.Ю. Белг. ст. Ст.48. Скл.260-261.

  • Память приказному человеку А. Маслову об освобождении Цареборисовских черкас от хлебного сбора 1664 г., март.

  • Лета 7172 марта в … д. По государеву, цареву и великаго князя Алексея Михайловича, всея Великия и Малыя и Белыя России самодержца указу память Цареборисовскому приказному человеку Андрею Маслову. По указу великаго государя у Цареборисовских черкас у атамана Ивана Каневца с товарищи с двора по осмине ржи, по поле осмине овса в цареборисовские в государевы житницы имать не велено, и Андрею Маслову у Цареборисовских черкас хлебных запасов не имать по сей памяти.

    А.М.Ю. Белг.ст. Ст.513. Скл.151.

  • Справка о черкаских полковниках и числе черкас в их полках 1667 или

  • 1668 г.

    Белгородского полку в городах черкас:

    Полковники:

    В Острогожском - Иван Николаев сын Зинковский

    В Харкове - Иван Серко

    В Сумине - Гарасим Кондратьев

    Их полковых черкас

    Полковые службы - 3 6665

    Детей их которые в службу годятся - 2281

    В городовой службе - 3975

    Детей их которые в службу годятся - 1655

    Всего черкас из детьми - 18579.

    Белг.ст. Разряда Столб.625. Лист 630.

    КОМЕНТАРІ ДО ДОКУМЕНТІВ З ІСТОРІЇ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ, ПІДГОТОВЛЕНИХ В.ДАНИЛЕВИЧЕМ ДО ДРУКУ.

    Жалоба Ахтырского воеводы А. Арсеньева на Ахтырского полковника И. Гладкого 1658 г.

    У документі деться про доволі часті й характерні для 50-х-60-х рр. XVII ст.суперечки між воєводським та козацьким управлінням на Слобожанщині. Подібні суперечки загострилися у зв’язку з ситуацією в Гетьманщині 1657-1658 рр.

    Арсеньєв Андрій – охтирський воєвода кінця 1658 р.-1659 рр., відомий своїми негараздами з українським населенням.

    Гладкий Іван – вочевидь перший охтирський полковник (Юркевич В. Еміґрація на схід і залюднення Слобожанщини за часів Богдана Хмельницького – К, 1932. – с. 143) 1658-1660 рр., в подальшому 1663-1669 рр. полковник на Запоріжжі (Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собанные и изданные Археографической комиссией (АЮЗР) – Спб,1867. – т.5. – с.139, 153, АЮЗР - т.8. – с.164).

    Телегін Максим – охтирський воєвода 1657-1658 рр., відомий підтримкою опонентів гетьмана І.Виговського (Акты Московского государства – т.2. - №1067-1068 – с.630.).

    выписать из наказа - воєводам, які надсилалися в прикордонні російські міста видавався “наказ” – інструкція як їм поводитися, в т.ч. й з українськими переселенцями.

    Насамперед, даний документ було використано самим В. Данилевичем в статті Время образования Слободских черкаских полков / Сборник статей посвященных В.О. Ключевскому. – М., 1909. – С.638. Також використано дещо неправильним датуванням (літо 1657) відомою дослідницею Руїни Т. Яковлевою (Яковлева Тетяна Гетьманщина в другій половині 50-х рр. ХVI століття: Причини і початок Руїни. – К.: Основи, 1998. – С.87).

    2. Разрядная справка о количестве жалованья не доданого черкасам Сумского полка.

    Йдеться про заохочення царським урядом переселенців на Слобідську Україну і видачу їм жалування за службу Документ використано В. Данилевичем, для доведення того, що Сумський полк існував 1659 р. (В. Данилевич Время образования. – С.638).

    3. Память приказному человеку А. Маслову об освобождении Цареборисовских черкас от хлебного сбора 1664 г., март.

    Йдеться про обкладання українських переселенців “хлібним податком” і звільнення від нього 1664 р.

    (Про існування й устрій цареборисівської української громади та про отамана І. Канівця див. Юркевич В. Еміґрація … С.172-173).

    4. Справка о черкаских полковниках и числе черкас в их полках 1667 или 1668 г.

    черкаские полковники – черкасы” назва українців у російських джерелах ХVII – поч. ХVIII ст.

    Иван Николаев сын Зинковский – відомий острогозький полковник 1652–1670 рр. Ів. Миколайович Дзинковський (Дзиковський).

    Даний документ доводив факт полковникування відомого діяча І. Сірка в Харкові і тому був опублікований В. Данилевичем 1908 р. (Данилевич В. Нові дані до біографії Івана Сірка // Записки Українського наукового товариства в м. Київі. – 1908. – Кн.3. – С. ), зараз документ використано для подібних цілей місцевим краєзнавцем І. Саратовим: Іван Саратов Іван Сірко. – Харків: Акта, 1998. – С.52-53 (з факсиміле).

    1) На об.: выписать из наказу, и как быть о суде в наказе написано.

    2 Число не проставлено в памяти.

    3 После этого стояло слово «взято», потом зачеркнутое.

    4 После этого стояло слово «тех», потом зачеркнутое.

    5 Это слово надписано тем же почерком, каким написана вся память.

    1 Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського (далі ІР НБУ). Ф..ХХІХ. Спр.146. Арк.1.

    2 Історія Академії наук України 1918-1923 рр. - К., 1993. - С.519,229.

    3 ІР НБУ. Ф.ХХІХ. Спр.1837, 1848 тощо.

    4 Наука и научные работники СССР. Ч.VI (без Москвы и Ленинграда). - Ленинград, 1928. - С.103.

    5 ІР НБУ. Ф.ХХІХ. Спр.438. Арк.1-2 тощо.

    6 Бібліографія В.Данилевича // Записки історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. - К., 1919. -

    Т.1. - С.LXXXVI-LXXXIX.(далі посилання на видання Зап. іст.-філ. відд. ВУАН. Т.1.)

    7 ІР НБУ. Ф.ХХІХ. Спр.4. С.1-3.

    8 Данилевич В. Отчет о командировке в Москву летом 1905 г. - Харьков, 1906; Отчет о командировке в Москву

    летом 1907 г. - Харьков, 1907.

    9 Центральний державний історичний архів в Києві (далі ЦДІАК). Ф.843. Оп.2. Спр.2. Арк.2 зв., арк.3 зв. тощо.

    10 Данилевич В. К истории управления Слободской Украины в XVП в. (К биографии острогожского полковника И.

    Саса) // Сыну Украины. Сборник статей в честь проф. В.Б.Антоновича (існує окремий відбиток); Данилевич В.

    Нові дані до біографії Ів.Сірка // Записки Українського наукового товариства в Київі. - К., 1908. - Т.3;

    Данилевич В. Роспись борошну детей И.Н.Дзинковского // Сборник Харьковского историко-филологического

    общества. - Х., 1909. - Т.XVШ (існує окремий відбиток); Данилевич В. Время образования слободских

    черкасских полков // Сборник статей, посвященных В.О.Ключевскому его 30-летней проф.деятельности в

    Московском университете. - М., 1909.

    11 Отчет о командировке в Москву летом 1907 г. - Харьков, 1907; ЦДІАК. Ф.843. Оп.2. Спр.2.Арк.3.

    12 ІР НБУ. Ф.ХХІХ. Спр.199 (машинопис), Спр.150 (рукопис).

    13 Зап. іст.-філ. відд. ВУАН. Т.1. - С.LХХХІХ-LС.
    14 ІР НБУ. Ф.ХХІХ. Спр.153. Арк.1.

    Коментарів немає »

    Коментарів немає.

    RSS стрічка коментарів до цього запису.

    ???????? ????????

    ?? ??????? ???? ???????????? ??? ???? ????? ???????? ????????.

    Працює на WordPress